4. Економічні аспекти Угоди

Відповідно до Розділу IV «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею» створюється «поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі» Україна-ЄС (ЗВТ). Цей розділ складає 2/3 від усього обсягу основної (без додатків і протоколів) частини Угоди (156 із 245 сторінок).

ЗВТ передбачає лібералізацію торгівлі як товарами, так і послугами, лібералізацію руху капіталів та до певної міри– руху робочої сили.

Відмінною рисою ЗВТ Україна-ЄС є комплексна програма адаптації регуляторних норм у сферах, пов'язаних з торгівлею, до відповідних стандартів ЄС. Це дозволить значною мірою усунути нетарифні (технічні) бар'єри у торгівлі між Україною та ЄС та забезпечити розширений доступ до внутрішнього ринку ЄС для українських експортерів і навпаки– європейськихекспортерів до українського ринку. Таким чином поглиблена та всеохоплююча ЗВТ має забезпечити поступову інтеграцію економіки України до внутрішнього ринку ЄС.

Даний розділ охоплює такі основні сфери: торгівля товарами, в тому числі технічні бар'єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; адміністративне співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній та інвестиції; визнання кваліфікації; рух капіталів та платежів; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); права інтелектуальної власності, в тому числі географічні зазначення; державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання суперечок.

Розділ V «Економічне та секторальне співробітництво»

Ця частина Угоди містить положення про умови, модальності та часові рамки гармонізації законодавства України та законодавства ЄС, зобов'язання України щодо реформування інституційної спроможності відповідних установ та принципи співробітництва між Україною, ЄС та його державами-членами у низці секторів економіки України та напрямків реалізації державної галузевої політики.

28 глав цього розділу Угоди передбачають відповідні заходи у секторах: енергетика (в тому числі ядерна), транспорт, захист навколишнього середовища, промислова політика та підприємництво, сільське господарство, оподаткування, статистика, надання фінансових послуг, туризм, аудіовізуальна політика, космічні дослідження, охорона здоров'я, науково-технічна співпраця, культура, освіта тощо.

Імплементація цього розділу Угоди дасть змогу забезпечити більш поглиблене виконання положень Угоди щодо зони вільної торгівлі, оскільки сприятиме наближенню законодавства та регуляторного середовища України та ЄС, а відтак усуненню нетарифних торговельних бар'єрів, а також, сприятиме інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС та єдиного нормативного простору в переважній більшості секторів економіки та суспільного життя України.

Україна та ЄС підтвердили можливість застосування у взаємній торгівлі:

1) захисних (спеціальних) заходів (ЄС також зберіг за собою зобов'язання, передбачені в Угоді про сільське господарство);

2) антидемпінгових та компенсаційних заходів.

Це зобов'язання не обмежено в часі та дає змогу ініціювати відповідні розслідування у випадку недобросовісної конкуренції Згідно з положеннями Угоди, Україна та ЄС зменшують або скасовують ввізне мито на товари відповідно до встановлених графіків, до того ж для України перехідний період триватиме до 10 років, а ЄС скасує мито одразу після набуття чинності Угодою. Надалі ані Україна, ані ЄС не зможуть збільшити ставки мита або запровадити нові на товари походженням з іншої сторони Угоди про асоціацію.

Для найчутливіших товарів будуть запроваджені тарифні квоти. Так, Україна передбачила застосування тарифних квот для деякої м'ясної продукції та цукру. Перелік тарифних квот ЄС нараховує 36 позицій, переважно щодо сільського господарства та харчової промисловості. Експортні мита, що діють в Україні, поступово скасовуватимуться відповідно до узгодженого графіку протягом 10 років, починаючи з дати набуття чинності Угодою, зокрема:

1) для живої худоби, шкіряної сировини, насіння деяких видів олійних культур, брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів та напівфабрикатів з їхнім застосуванням – протягом 10 років;

2) для брухту чорних металів – протягом 8 років.

Україна та ЄС зобов'язались скасувати та надалі не запроваджувати експортні субсидії або інші еквівалентні заходи на сільськогосподарські товари, призначені для продажу на території іншої сторони. Оскільки Україна наразі не використовує експортних субсидій, то важливішим є скасування експортних субсидій з боку ЄС на сільськогосподарські товари, які експортуються в Україну, що дасть змогу усунути фактор недоброчесної конкуренції.

Для того щоб отримати пільги в рамках Угоди, імпортери повинні підтвердити походження товару з ЄС або України, тобто що вони або повністю вироблені (отримані) або піддані достатній переробці на території країн-членів ЄС або України. Визначення чи виробництво або переробка надають статус товару з ЄС або України залежить від багатьох критеріїв і повинні встановлюватись індивідуально. Підставою для застосування до товарів торговельних преференцій має бути:

а) сертифікат походження форми EUR.1, виданого митними органами;

б) для невеликих партій вантажів – декларація про походження, зроблена експортером у комерційному рахунку або інших супровідних документах за умови, що вартість таких поставок не перевищує 6 млн євро. До того ж діятимуть правила походження товарів відповідно до Регламенту ЄК №2454/93, за яким запроваджено в дію імплементаційні Положення Митного кодексу ЄС (Регламент Ради №2913/92). Крім того, Угода містить правило, що вимагає прямого перевезення товарів з території однієї зі сторін до іншої (Правило прямого транспортування).

Для належної реалізації цілей Угоди про асоціацію Україна зобов’язується досягтистабільності торговельного та митного законодавства, положення і процедури якого будуть пропорційними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними, уніфікованими та ефективними. Серед іншого, планується забезпечити: уникнення непотрібних або дискримінаційних навантажень на суб’єктів господарювання, скорочення витрат і збільшення передбачуваності митних процедур; застосування єдиного адміністративного документа в цілях митного декларування (наразі вже застосовується в Україні); прозорість і спрощення митних процедур на кордоні; застосування сучасних митних методів, зокрема системи управління ризиками, постаудит контролю та ін. (наразі ці системи не повною мірою працюють в Україні); введення та застосування спрощених процедур для уповноважених економічних операторів (наразі цей інститут не застосовується в Україні); пропорційність та недискримінаційність штрафів, які накладаються за порушення митного законодавства та процедурних вимог, з метою уникнення невиправданих затримок на кордоні.

Методи роботи митників мають бути поліпшені, а також забезпечувати ефективність митних операцій, зокрема шляхом: скорочення, спрощення та стандартизації даних і документації, що вимагає митниця; спрощення вимог та формальностей щодо швидкого випуску та розмитнення товарів; забезпечення процедур, що гарантують право оскарження адміністративних дій, митних правил та рішень.

Щодо транзиту – відбуватиметься поступова взаємодія транзитних митних систем, крім того, буде забезпечуватися співробітництво та координація зацікавлених органів та агентств задля сприяння транзитним перевезенням та просування транскордонного співробітництва.

Наближення законодавства у митній сфері відбуватиметься шляхом імплементації в українське законодавство ряду європейських актів, зокрема: Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами (1987 р.); Конвенції про єдиний режим транзиту (1987 р.); Регламенту Ради ЄС №450/2008 (Модернізований митний кодекс) (за винятком декількох статей) та Регламенту Ради ЄС №1186/2009 про звільнення від митних зборів.