<<

4. Основні напрямки соціальної політики

Політика зайнятості.Амстердамський договірпосилив значущість політики зайнятості. В переліку основних цілей, які стоять перед Спільнотою, у ст. 2 ДЄСп сприяння «високому рівневі зайнятості» зайняло місце перед «стабільним і безінфляційним зростанням».

Власне, це жодним чи­ном не впливає на пріоритет цінової стабільності, яка є головною метою грошово-кредитної політики та політики обмінних курсів (част. 2 ст. 4 та част. 1 ст. 105 ДЄСп). Новий розділ під назвою «Зайнятість» був внесений в рамки ДЄСп насамперед за наполяганнями Франції (Розділ VIII, ст. 125 і далі ДЄСп). Згідно зі ст. 125 ДЄСп, держави-члени та Спільнота спільно працюють над розвитком скоординованої стратегії зайнятості. Водночас якогось видимого зміщення компетенції на користь Європейської Спільноти у сфері політики зайнятості немає. Забезпечення високого рівня зайнятості й надалі залишається завданням у рамках компетенції держав-членів. Завданням Спільноти є лише всіляко сприяти співпраці держав-членів, підтримуючи їх та доповнюючи заходи, що ті вживають для розв'язання питань у сфері зайнятості, при цьому поважаючи «компетенцію держав-членів» (част. 1 ст. 127 ДЄСп). На Кельнському самміті Європейської ради, який проходив 3-4 червня 1999 року, ухвалено «Європейський пакт зайнятості» (Bull.BReg. 1999, №49, с. 509 [ 519 і далі]). Основний акцент у Пакті зроблено на таких трьох моментах:

(1) координованій стратегії зайнятості,

(2) реформуванні економіки та

(3) веденню «макроекономічного діалогу» з метою забезпечення подальшого економічного зростання та підвищення рівня зайнятості.

В рамках «макроекономічного діалогу», зусилля соціальних партнерів мають бути максимально суголосними з діями у сфері фінансової політики та політики зайнятості, щоб забезпечити досягнення бажаного зростання зайнятості в умовах цінової стабільності. При цьому – навіть якщо і не відкрито -визнають, що між орієнтованою на зайнятість фінансовою політикою та орієнтованою на цінову стабільність грошово-кредитною політикою цілком, існує певний діалектичний зв'язок.

Компетенцію Спільноти у сфері охорони здоров'явстановлює ст. 152 ДЄСп. Згідно із загальним застереженням, яке міститься в част. 1 ст. 152 ДЄСп, під час визначення та реалізації усіх інших політик Спільнота зобов'язана дбати про належне виконання завдань у сфері охорони здоров’я.

Захист прав споживачів.Маастрихтськийдоговір закріпив в рамках ДЄСп компетенцію Спільноти у сфері захисту прав споживача (ст. 153 ДЄСп). Положен­ня, закладене у п. (а) част. 3 ст. 153 ДЄСп, чітко вказує на зближення законодавств держав-членів через директиви ЄСп, ухвалені відповідно до ст. 95 ДЄСп, як спосіб досягнення завдань, що стоять перед Спільнотою у цій сфері. Сьогодні захист прав споживачів регулює ціла низка директив, виданих органами ЄСп на підставі положень ст. 94, ст. 95 ДЄСп (частина з них була видана ще до Маастрихтського договору); до них належать: Директива про відповідальність виробника за продукт, Директива про прямий продаж товарів (торгівлю поза постійними торговельними та бізнесовими приміщеннями), Директива про споживчі кредити. Судова справа С-192/94,36.1996, 1-1281 № на полях 18 і далі Торговельний центр «Ель Корт Інґлес», Іспанія). № 1260/1999 про загальні положення щодо Структурних фондів (АВ1. 1999 L161, с. 42) в ст. 1 звужує перелік основних цілей, які стоять перед ними, з шести до трьох: підтримка регіонів, в яких середній рівень ВВП на душу населення нижчий за 75% від середнього рівня ВВП на душу населення на території ЄС (ст. 3), підтримка регіонів, які переживають структурні труднощі (ст. 4), та підтримка й адаптація політик і систем освіти, професійного навчання та зайнятості (ст. 5).

<< |
Источник: Радзівілл О.А.. Конспект лекцій з дисципліни Основи права Європейського Союзу.

Еще по теме 4. Основні напрямки соціальної політики:

  1. І. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ФЛОРМУВАННЯ (СТАНОВЛЕННЯ) АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА НАПРЯМКИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
  2. 3. Грошово-кредитна політика ЄС.
  3. 3. Політика ЄС в сфері безпеки
  4. Зовнішня й безпекова політика як друга з «опор» ЄС
  5. Лекція № 8. Екологічна й соціальні політики ЄС
  6. Лекція № 7. Конкурентний порядок і сфери впливу держави в «політиках» ЄС
  7. 1. Зв'язок понять «acquis communautaire» європейського права і «Західна політико-правова традиція».
  8. 3. Європейська Комісія.
  9. 2. Співробітництво в сферікримінального переслідування
  10. 3. Культура, наука й освіта
  11. І. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
  12. 2. Енергетичнабезпека і транспорт
  13. 3. Правосуддя, свобода й безпека
  14. 4. Економічні аспекти Угоди
  15. МЕТА ЛЕКЦІЇ:
  16. 2. Політична співпраця
  17. 1. Конкурентний порядок ЄС
  18. ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА СУД'ЄКТІВ ЗДІЙСНЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ