4. Поняття і джерела податкового права ЄС.

Бюджет. Для ЄС розроблюється єдинийзагальний бюджет(ст. 20 Договору про злиття), в який буде внесено всі статті видатків і прибутків Європейських спільнот, зокрема й ті, що стосуються Європейського соціального фонду (част.

1 ст. 268, част. 1 ст. 171 ДЄСпАЕ). В бюджет не вносять низку фінансових заходів Європейської спільноти з атомної енергії, що помітно знижує рівень його інформативності. Детальніші положення щодо бюджетних правил містить Регламент (ЄСп, Євратому) № 1605/2002 Ради від 25 червня 2002 року (АВ1. 2002 Ь 248, с. 1). Рада міністрів після отримання згоди Європейського Парламенту одноголосно ухвалює європейський закон, в який закладають багаторічні фінансові рамки терміном на щонайменше п'ять років (ст. 1-54, част. 1 ст. ІЇЇ-402). В ДЄСп та інших установчих Договорах ЄСп визначено такі бюджетні принципи:

1) принцип повного відбиття в бюджеті прибутків і видатків (част. 1 ст. 268 ДЄСп),

2) принцип збалансованості прибутків і видатків (част. З ст. 268, част. 10 ст. 272 ДЄСп, част. 1 ст. 20 Договору про злиття),

3) принцип щорічності (част. 1 ст. 268, част. 1, част.2 ст. 271 ДЄСп);

4) принцип класифікації (зведення статей прибутків за джерелом надходження, видатків - за цільовим призначенням; част. З ст. 271 ДЄСп).

Бюджет належить ухвалювати до початку фінансового року. Якщо на початок фінансового року бюджет не проголосували, застосовується «надзвичайне бюджетне право» (ст. 273 ДЄСп)

5) Принципбюджетної дисципліни закріплений в ст. 270 ДЄСп.

Процедура розробленнябюджету є предметом регулювання ст.272 ДЄСп, ст. 177 ДЄСпАЕ. Учасниками бюджетної процедури є Комісія, Рада та Європейський Парламент. Поступове розширення права участі Європейського Парламенту в бюджетному процесі забезпечують йому особливо важливу можливість здійснювати вплив на політику Спільноти. Консолідувавши кошториси витрат, подані кожним з органів Спільноти, Комісія розробляє попередній проект бюджету і подає його на розгляд Ради.

Рада, діючи на підставі рішення, ухваленого кваліфікованою більшістю, виробляє свою позицію стосовно проекту бюджету і повідомляє її Європейському Парламенту. Якщо останній протягом 45 днів післяподання проекту бюджету Радою не змінює його або не вносить поправки до нього, бюджет вважають остаточно прийнятим. Якщо протягом цього періоду Європейський Парламент вносить до проекту бюджету поправки або змінює його, тоді з внесеними Європейським Парламентом поправками або змінами його розглядають повторно. При цьому вирішальне значення має, чи розбіжності в позиціях стосуються обов'язкових чи факультативних (необов'язкових) видатків. Якщо йдеться про обов'язковівидатки (тобто «видатки... які випливають безпосередньо з Договору або правових актів, ухвалених на основі Договору»), остаточне рішення ухвалює Рада. Якщо йдеться про необов'язковівидатки (це приблизно 30% від загальної суми видатків), останнє слово залишається за Парламентом (див. ст. 4-6 ДЄСп). Остаточне ухвалення бюджету офіційно оголошує президент Європейського Парламенту (част. 7 ст. 272 ДЄСп). Рішення про прийняття бюджету є правовим актом, котрий може оскаржити Рада, Комісія або держави-члени, звернувшись до Суду з «позовом про недійсність», спрямованим проти Європейського Парламенту.

Прибутки і видатки. На початку свого існування Європейські спільноти отримували фінансові засоби з внесків держав-членів. Поступово, а з 1980 року -повністю, ці внески були замінені фінансуванням з власних ресурсів (див. част. 1 ст. 269 ДЄСп). Сьогодні рішення стосовно системи власних ресурсів ЄСп приймає одноголосно Рада (діючи на підставі пропозиції від Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом), такі рішення вимагають схвалення державами-членами відповідно до чинних в них конституційних вимог (част. 2 ст. 269 ДЄСп). В цьому разі йдеться про творення первинного права Спільноти в рамках спрощеної процедури зміни фінансового законодавства. Докладне регулювання міститься в Рішенні Ради про систему власних ресурсів Європейських спільнот від 29.09.2000 року (2000/597/ЄСп, Євратом (АВ1.

2000 І253, с. 42). Верхня межа фінансових ресурсів Євросоюзу встановлена в європейському законі Ради міністрів, в рамках якого можна також запроваджувати нові категорії ресурсів або скасовувати чинні. Цей закон, ухвалений Радою одностайно після консультацій з Європейським Парламентом, набуває чинності після схвалення його державами-членами, згідно з чинними в них конституційними вимогами (част. З ст. 1-54). Виконавчі положення стосовно системи фінансових ресурсів Союзу належить закладати в європейському законі Ради міністрів, який ухвалюють більшістю голосів її члени після отримання згоди Європейського Парламенту (част. 4 ст. 1-54). По суті цей аспект діяльності ЄСп пов'язаний з серйозними фінансовими ризиками, які доволі складно спрогнозувати. Значна частинавидатків бюджету припадає на аграрний сектор, а також на заходи з вдосконалення економічних структур (регіональна та соціальна політика).

Позабюджетна фінансова діяльність ЄС.Низку фінансових заходів, здійснюваних ЄС, не відбито в бюджеті. Найважливішими серед них є:

1) фінансування Європейського фонду розвитку (фінансовий інструмент Спільноти для сприяння економічному розвиткові країн Африки, Карибського моря і Тихого океану зі статусом асоціації в рамках Ломеської конвенції, див. ст. 182 і далі ДЄСп);

2) взяття позик та видання кредитів для підтримки інвестицій та підтримчих заходів у Східній Європі (в межах Європейської спільноти, на основі положень ст. 175),

3) діяльність Європейського інвестиційного банку.

<< | >>

↑

Источник: Радзівілл О.А.. Конспект лекцій з дисципліни Основи права Європейського Союзу.

Еще по теме 4. Поняття і джерела податкового права ЄС.:

- Избирательное право зарубежных стран - Право Европейского Союза -

- Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банкоское право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - Медицинское право - Право зарубежных стран - Таможенное право - Теория и история государства и права - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Юриспруденция -