<<
>>

4. Свобода руху капіталів та платежів.

Вирішальною для реалізації ідеї вільного руху капіталу стала Директива 88/361/ЄЕСп щодо застосування статті 67 Договору (старої ред., АВ1. 1988 L 178, с. 5). Част. 1 ст. 1 Директиви зобов'язує держав-членів скасувати обмеження у сфері вільного руху капіталу між громадянами з постійним місцем проживання на території держав-членів.

Починаючи з 1 січня 1994 року, положення ст. 56 і далі ДЄСп, які є безпосередньо застосовними, встановлюють вузькі рамки в запровадженні будь-яких обмежень у сфері вільного руху капіталу та платежів між державами-членами. Вжиття державами-членами заходів, спрямованих на обмеження вільного руху капіталу та платежів, є допустимим, якщо такі заходи мають на меті запобігти порушенню національних норм, закладених у законодавчих, підзаконних або адміністративних актах держав-членів, крім того, останні також вправі визначати процедури декларування капіталу для отримання необхідної адміністративної або статистичної інформації, наприклад, у сфері оподаткування або банківського нагляду (част. 1 ст. 4 Директиви). Суд визнає покладене на держав-членів зобов'язання скасувати будь-яке обмеження у сфері вільного руху капіталу в межах Спільноти безпосередньо застосовним і суттєво звужує право держав-членів застосовувати вимогу щодо отримання дозволу на вивезення валюти за межі країни.

Свобода руху платежівміж державами-членами («п'ята ринкова свобода») гарантована в част. 2 ст. 56 ДЄСп. Вона спрямована насамперед на зміцнення вільного внутрішнього ринку при наданні взаємних послуг у зв'язку з транскордонним рухом товарів та послуг.

Гарантії вільного руху капіталу поширено також на сферу прямих інвестицій, разом з участю у створюваному або вже наявному суб'єкті підприємницької діяльності (Директива 88/361/ЄЕСп, Додаток І (І), про прямі інвестиції); йдеться, зокрема, про придбання дольової частки (наприклад, акцій), з якою пов'язаний вплив на керування та контроль над відповідним підприємством. Тому однією з форм вільного переміщення капіталу, захищених положенням част. 1 ст. 56 ДЄСп, є так звані «портфельні інвестиції», які по суті є звичайним розміщенням грошових засобів. Закріплені в національному законодавстві привілеї держави як власника частки господарського товариства, заснованого на об'єднанні капіталу, такі як право вето, переваги при здійсненні представництва в органах товариства або інші посилені можливості впливу на його діяльність (наприклад, через оперування так званими «золотими акціями»), на думку СЄСп, належить розглядати як обмеження вільного руху капіталу, якщо вони можуть бути використані з метою істотного ускладнення процедури придбання акцій цього підприємства іноземними інвесторами або взагалі для відлякування іноземного інвестора.

Винятки щодо вільного руху капіталу і платежів передбачені в ст. 57 і далі ДЄСп

<< | >>
Источник: Радзівілл О.А.. Конспект лекцій з дисципліни Основи права Європейського Союзу.

Еще по теме 4. Свобода руху капіталів та платежів.:

  1. 2. Свобода руху товарів.
  2. 1. Загальні засади «ринкових свобод» ЄС.
  3. 3. Свобода пересування і громадянство Союзу.
  4. 3. Правосуддя, свобода й безпека
  5. Лекція № 6.Ринкові свободи Європейського союзу
  6. Тема 6. Административно-правовые гарантии прав, свобод и законных интересов граждан
  7. 4. Економічні аспекти Угоди
  8. І. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ НОРМАТИВНИХ АКТІВ
  9. 1. Співробітництво держав-членів в сфері правосуддя
  10. § 3. Реализация и защита прав участников юридических лиц в постсоветский период