<<
>>

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАДІЙ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН

Питанням процесуального регулювання стадії розгляду звернень громадян присвячений розділ 2 Закону. Найбільш важливі його положення полягають у наступному.

Органи державної влади, місцевого самоврядування і їх посадових осіб, керівники й посадові особи установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, підприємств, у повноваження яких входить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно й вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до діючого законодавства й забезпечувати їх виконання, а також повідомляти громадянам про результати їх розгляду.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається органом, що їх одержав й у компетенцію якого входить вирішення порушених в них питань, за підписом керівника або особи, що виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводить до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також з роз'ясненням порядку оскарження ухваленого рішення.

Стосовно розгляду скарг громадян законодавець встановлює, що скарга на дії або рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, установи, організації, об'єднання громадян, підприємства, засобів масової інформації, посадової особи подається в порядку підпорядкованості вищому органу або посадовій особі. У випадку відсутності такого органу або незгоди громадянина із прийнятим по скарзі рішенням він має право відповідно до діючого законодавства безпосередньо звернутися до суду.

До скарги додаються наявні в наявності в громадянина рішення або копії рішень, що приймалися по його зверненню раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги.

У відповідності зі ст.17 Закону скарга на оскаржене рішення може бути подана в орган або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважних причин строк подачі скарги може бути відновлений органом або посадовою особою, що розглядає скаргу.

Своє вирішення одержало одне з важливих питань, що може виникнути на стадії порушення провадження. Як правило, громадяни особисто подають заяви або скарги. Однак практика показує, що в окремих випадках цієї можливості вони можуть бути позбавлені. Мова йде про психічні або фізичні недоліки громадянина, вік або інші обставини (знаходження в експедиції, туристичній поїздці, робота в іншій державі тощо), що перешкоджають йому особисто подати звернення до відповідного органу. З цього погляду цілком виправдана позиція законодавця, що закріпив можливість подачі скарги особою, уповноваженою на те громадянином. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками. Передбачено й можливість подачі скарги в інтересах громадянина трудовим колективом або організацією, що здійснює правозахисну діяльність (ст. 16 Закону).

Найбільш важливі положення Закону стосуються регламентації конкретних прав й обов'язків суб'єктів провадження. Зокрема, громадяни при розгляді їх заяви або скарги мають право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву або скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви або скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

У свою чергу, в обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій, об'єднань громадян, підприємств, засобів масової інформації, їх керівників й інших посадових осіб по розгляду заяв і скарг громадян входять:

- об'єктивно, всебічно й вчасно перевіряти заяви або скарги;

- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини й умови, що сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте

рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу або об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

- у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв або скарг іншим органам;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати й інформувати населення про хід цієї роботи;

- організовувати й проводити особистий прийом громадян.

Аналіз зазначених обов'язків дозволяє зробити висновок про те, що процесуальні права конкретних громадян перебувають у нерозривному зв'язку, а найчастіше прямо співвідносяться з ними.

Так, обов'язок проводити особистий прийом громадян нерозривно пов'язаний із правом громадянина особисто викладати аргументи за заявою або скаргою, а право громадянина бути присутнім при розгляді заяви або скарги прямо співвідноситься з обов'язком відповідного органа на прохання громадянина запрошувати його для участі в розгляді свого звернення.

Ця обставина служить наочним підтвердженням того, що правовий статус громадянина у провадженні щодо його звернення нерозривно пов'язаний з адміністративно-процесуальними правами й обов'язками інших суб'єктів провадження.

Звернення розглядаються й вирішуються в строк не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не вимагають додаткового вивчення, розглядаються невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їхнього одержання. Якщо в місячний строк вирішити порушені в зверненні питання неможливо, керівник відповідного органа, підприємства, установи, організації або його заступник установлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, що подала звернення. При цьому загальний строк

рішення питань, порушених в зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Плата за розгляд звернень громадян не стягується.

Законом встановлюється право громадян на відшкодування збитку, у тому числі й морального, заподіяного йому у зв'язку з неправомірним рішенням за його зверненням. Так, у випадку задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення за зверненням громадянина, відшкодовують йому заподіяний матеріальний збиток, пов'язаний з подачею й розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органа, і загублений за цей час заробіток.

Громадянинові на його вимогу й у порядку, установленому чинним законодавством, може бути відшкодований моральний збиток, заподіяний неправомірними діями або рішеннями органа або посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування морального (немайнового) збитку в грошовому вираженні визначається судом.

Як відомо, найважливішим елементом, що характеризує будь-яку процесуальну форму, є підсумковий процесуальний документ. Це повною мірою відноситься й до провадження за пропозиціями, заявами і скаргами громадян. У зазначеному провадженні таким документом служить рішення по конкретному зверненню громадянина. Наявність такого рішення за пропозицією громадянина в основному обумовлено доцільністю. Що стосується рішення за заявою або скаргою, то наявність його варто визнати обов'язковою.

Рішення по справах про звернення громадян виносяться на основі всіх матеріалів і доказів, у їхній сукупності. Вони повинні містити логічне й правове обґрунтування результату розгляду справи.

Заключною стадією провадження по заявах або скаргам громадян є стадія виконання ухваленого рішення. Провадження в справі варто вважати повністю закінченим лише тоді, коли реально задоволені вимоги громадянина, усунуті перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів,

відновлені в повному обсязі порушені права й законні інтереси, скасовані незаконно покладені обов'язки або незаконне притягнення до відповідальності. Закінченням провадження також служить аргументована, заснована на законі відмова за зверненням громадянина.

На жаль, у Законі «Про звернення громадян» питання виконання прийнятого в справі рішення не відображені. Цю обставину варто визнати істотним пробілом у законодавстві.

На закінчення відзначимо, що законом передбачається відповідальність громадян за подачу звернення протиправного характеру. Так, подача громадянином звернення, що містить наклеп й образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їх посадових осіб, керівників й інших посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалення національної, расової, релігійної ворожнечі й інших дій, тягне відповідальність, передбачену чинним законодавством. При цьому витрати, понесені у зв'язку з перевіркою звернення, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнені із громадянина за рішенням суду.

З огляду на особливу значимість звернень громадян, Кабінет Міністрів України затвердив спеціальну інструкцію з діловодства, пов'язаному зі зверненнями громадян.

Діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявам (клопотанням) і скаргам громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у засобах масової інформації (далі - організаціях) ведеться окремо від інших видів діловодства й покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.

Порядок ведення діловодства по зверненнях громадян, які містять відомості, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, визначається спеціальними нормативно-правовими актами.

Особисту відповідальність за стан діловодства за зверненнями громадян

несуть керівники організацій.

Зазначеною інструкцією передбачено, що всі пропозиції, що надійшли, заяви й скарги повинні прийматися й централізовано реєструватися в день їхнього надходження на реєстраційно-контрольних картках, придатних для обробки персональними комп’ютерами, або в журналах. Конверти зберігаються разом із пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

Журнальна форма реєстрації пропозицій, заяв і скарг й обліку особистого прийому громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходжень до 600 пропозицій, заяв і скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому прийомі.

Письмові пропозиції, заяви й скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для обробки комп'ютером, або в журналах.

Реєстраційно-контрольна картка, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг, картка (журнал) обліку особистого прийому громадян ведуться відповідно до вказівок щодо їх заповнення.

Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг й облік особистого прийому громадян здійснюються шляхом введення в комп'ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище, ім'я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки отримане звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання - короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, строк виконання; дата відправлення, індекс і зміст документа, ухвалені рішення, дата зняття з контролю; номер справи по номенклатурі.

Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в комп'ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім'я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання - короткий зміст,

індекси; кому доручене розгляд, зміст доручення, строк виконання, ухвалені рішення, дата одержання відповіді.

Склад зазначених елементів при необхідності може бути доповнений, (наприклад, розпискою виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо).

Реєстраційний індекс пропозиції, заяви, скарги відзначається в реєстраційному штампі. Штамп ставиться на нижньому полі першого аркуша документа праворуч або на іншому вільному від тексту місці, крім місця, призначеного для підшивки.

У разі надходження повторних пропозицій, заяв і скарг їм привласнюється наступний реєстраційний індекс, а у відповідній графі реєстраційно-контрольної картки, журналу або на відповідному полі реєстраційної картки, викликаної на екран монітора комп'ютера (під час автоматизованої реєстрації), указується реєстраційний індекс першої пропозиції, заяви, скарги. На верхнім полі першого аркуша повторних пропозицій, заяв і скарг праворуч і на реєстраційних формах робиться оцінка «ПОВТОРНО» і підбирається все попереднє листування.

У випадку, коли про результати письмової пропозиції, заяви, скарги необхідно повідомити іншу організацію, усі примірники реєстраційно- контрольних форм та перший аркуш контрольованого звернення позначаються словом «Контроль» або літерою «К».

Пропозиції, заяви й скарги, на які даються попередні відповіді, з контролю не знімаються. Контроль завершується тільки після ухвалення рішення й вжиття заходів щодо вирішення пропозиції, заяви, скарги. Рішення про зняття з контролю пропозицій, заяв, скарг приймають посадові особи, які прийняли рішення про контроль.

У разі, коли за результатами розгляду пропозицій, заяв і скарг даються письмові й усні відповіді, робиться відповідний запис у реєстраційно- контрольних формах й у документах справи або в окремій довідці.

Посадові особи, які ведуть діловодство по пропозиціях, заявам і скаргам, щорічно до 15 січня готовлять для керівників організацій матеріали для аналізу

й узагальнення у формі аналітичних довідок. Аналітичні довідки поточного характеру складаються в міру потреби.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ

Провадження зі звернень громадян може бути визначено як правовий інститут і як вид адміністративно-процесуальної діяльності. У першому випадку - це сукупність відповідних правових норм, у другому - врегульовані адміністративно-процесуальними нормами порядок дій суб’єктів провадження у зв’язку з реалізацією його задач. Зазначене провадження - це системне утворення, комплекс взаємопов’язаних процесуальних дій, які: створюють певну сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняються предметною характеристикою і взаємопов’язаністю з відповідними правовідносинами; потребують встановлення доказів, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних юридичної справи, що розглядається; що спричиняють необхідність закріплення офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах, документах.

<< | >>
Источник: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС. 2016

Еще по теме ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАДІЙ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН:

  1. І. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН
  2. ТЕМА № 6. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН
  3. ІІІ. СТАДІЇ ТА СТРОКИ ПРОВАДЖЕННЯ
  4. І. РЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  5. ІІ. ДОЗВІЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  6. І. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ НОРМАТИВНИХ АКТІВ
  7. ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ УПРАВЛІННЯ
  8. ІІ. ПРИНЦИПИ ТА УЧАСНИКИ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  9. І. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОВАДЖЕНЬ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЇХ ЗАВДАННЯ
  10. І. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
  11. ТЕМА № 4. РЕЄСТРАЦІЙНО-ДОЗВІЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  12. ТЕМА № 8. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  13. ТЕМА № 3. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ НОРМАТИВНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ
  14. ТЕМА № 5. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ І ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
  15. МЕТА ЛЕКЦІЇ:
  16. ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
  17. ВСТУП
  18. МЕТА ЛЕКЦІЇ:
  19. ВСТУП
  20. МЕТА ЛЕКЦІЇ: