<<
>>

ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ УПРАВЛІННЯ

Традиційно під індивідуальними актами управління розуміються акти органів управління, які з моменту їхнього видання породжують, змінюють або припиняють правовий відносини між відповідними суб'єктами.

Власне кажучи, вони являють собою конкретні рішення, прийняті відповідними суб'єктами управління в строго обкреслених межах їхньої компетенції й спрямовані на дозвіл різноманітних адміністративних справ у процесі повсякденного, безпосереднього управління різними сферами життя суспільства. Являючи собою найбільш об'ємну й різноманітну групу управлінських актів, індивідуальні акти управління в значній мірі відбивають всю гаму різноманітних суспільних відносин, що виникають у ході виконавчо- розпорядницької діяльності органів держави. Практично неможливо з достатньою точністю визначити та величезна кількість індивідуальних актів управління, що видається щодня по всіляких питаннях. Приміром, навряд чи можливо точно вказати число такого роду актів, прийнятих по кадрових питаннях - прийому й звільненню з роботи, призначенню на посаду й т.д.

Провадження по прийняттю індивідуальних актів управління в певному змісті носить універсальний характер. Іншими словами, це провадження охоплює собою всі види адміністративних виробництв, підсумком яких виступає прийняття індивідуального акту управління. Наприклад, це стосується таких виробництв, як провадження за заявою громадянина, де підсумковим документом виступає рішення компетентного органа або посадової особи щодо питання, піднятого в заяві, регістраційно-дозвільне провадження, де ми зіштовхуємося з відповідним рішенням, пов'язаним з реєстрацією суб'єкта підприємницької діяльності або що оформляє відповідний дозвіл.

На відміну від провадження по прийняттю нормативних актів управління даний вид провадження характеризується набагато меньш детальною процесуальною регламентацією. Процедура прийняття індивідуальних актів

управління порівняно проста.

Окремі особливості їхнього прийняття одержують своє відбиття у відповідних нормативно-правових актах різного рівня. При цьому одним з основних параметрів зазначеного провадження виступають загальні вимоги, пропоновані до актів управління. Безумовно, на перший план виступає вимога їхньої законності. Це означає, що індивідуальні акти управління повинні прийматися строго відповідно до положень Конституції й інших законодавчих актів, відповідати їхнім вимогам і відповідати компетенції їхнього органа, що прийняв. Найважливішою вимогою виступає також необхідність неухильного дотримання встановленої процедури їхнього прийняття.

Поряд із цим, вони повинні відповідати ряду інших вимог. Зокрема, це стосується форми й змісту індивідуального акту управління. Письмовий акт управління повинен бути викладений ясною й чіткою мовою, його текст не повинен допускати різночитань і двозначності, повинен бути доступний для розуміння. Обов'язковим є вказівка на те, ким і коли відповідний акт прийнятий. Поряд з назвою, у ньому повинні бути зазначені дата видання акту, його номер. Акт повинен бути підписаний особою, його що прийняла, а в певних випадках і декількома уповноваженими на те особами. У відповідних випадках в актах управління повинні ставитися штампи й печатки. До реквізитів організаційно- розпорядницьких документів, зокрема, ставляться: Державний Герб України, порядок використання якого визначається законом; емблема підприємства, установи, організації; зображення нагород; код підприємства, установи, організації по Українському класифікаторі підприємств й організацій (УКПО); код форми документа по Українському класифікаторі управлінської документації (УКУД); найменування міністерства, іншого центрального органа виконавчої влади; найменування підприємства, установи, організації; найменування структурного підрозділу; індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер рахунку в банку; назва виду документа; дата; індекс; посилання на дату й індекс вихідного документа; місце видання; гриф обмеження доступу до

документів; адресат; гриф твердження; резолюція; заголовок до тексту; оцінка про контроль; текст; оцінка про наявність доповнень; підпис; гриф угоди; візи; печатка; оцінка про завірення копій; прізвище виконавця й номер його телефону; оцінка про виконання документа й напрямку його в справу. Таким чином, дотримання вимог діловодства являє собою важливий фактор здійснення процедури прийняття індивідуального акту управління.

При характеристиці даного провадження одним з важливих елементів виступає його стадійність, тобто логічна послідовність дій по прийняттю індивідуальних актів управління. У значній мірі фактор стадійності залежить від суб'єкта ініціації провадження по прийняттю індивідуального акту управління. У цьому змісті ми можемо виділити два різновиди провадження:

1) провадження, пов'язане з реалізацією прав й обов'язків громадян у сфері управління;

2) провадження по підготовці й прийняттю індивідуальних актів управління, ініціатором якого виступають державні органи, підприємства, установи, організації й т.д.

Стосовно до провадження першого виду можна виділити наступні стадії:

1) подача громадянином відповідного обігу й прийняття його до розгляду компетентним суб'єктом;

2) розгляд справи, аналіз і вибір відповідних правових норм;

3) винесення рішення;

4) виконання рішення;

5) оскарження або опротестування рішення.

Стосовно до іншого виду провадження стадія ініціації прийняття того або іншого індивідуального акту управління фактично збігається зі стадією підготовки управлінського акту. Надалі наведені вище стадії першого виду провадження відповідають стадіям другого виду.

На стадії підготовки управлінського акту приймається рішення про його видання. При цьому найважливішими передумовами виступають об'єктивна необхідність видання індивідуального акту управління, а також відповідна

юридична підстава його видання. Підготовка проекту індивідуального акту управління є найважливішим етапом зазначеної стадії провадження. Як правило, проекти індивідуальних актів управління розробляються фахівцями юридичних служб відповідних органів, підприємств, установ й організацій. При необхідності проекти індивідуальних актів управління погоджуються у встановленому порядку.

Прийняття індивідуального акту управління в одноособовому порядку здійснюється шляхом його підписання відповідною посадовою особою. Можливий і колегіальний порядок прийняття індивідуального акту управління.

Такий порядок допускає обговорення прийнятого акту й голосування при його прийнятті.

Прийняті індивідуальні акти управління доводять до виконавців. Їхні копії можуть розсилатися відповідним адресатам, або зацікавлені особи знайомлять із ними під розписку.

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО ПИТАННЯ

Традиційно під індивідуальними актами управління розуміються акти органів управління, які з моменту їх видання породжують, змінюють або припиняють правові відносини між відповідними суб'єктами. По суті, вони являють собою конкретні рішення, що приймаються відповідними суб'єктами управління в строго окреслених межах їх компетенції та спрямовані на вирішення різноманітних адміністративних справ у процесі повсякденного, безпосереднього керівництва різними областями життя суспільства. Представляючи собою найбільш об'ємну й різноманітну групу управлінських актів, індивідуальні акти управління в значній мірі відображають всю гаму різноманітних суспільних відносин, що виникають у ході виконавчо- розпорядчої діяльності органів держави. Практично неможливо з достатньою точністю визначити ту величезну кількість індивідуальних актів управління, яке видається щодня з найрізноманітніших питань. Наприклад, навряд чи можливо точно вказати число такого роду актів, прийнятих з кадрових питань - прийому і звільнення з роботи, призначенням на посаду і т.д.

<< | >>
Источник: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС. 2016

Еще по теме ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ УПРАВЛІННЯ:

  1. ТЕМА № 3. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ НОРМАТИВНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ
  2. І. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ НОРМАТИВНИХ АКТІВ
  3. ІІ. ДОЗВІЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  4. І. РЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  5. І. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОВАДЖЕНЬ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЇХ ЗАВДАННЯ
  6. ІІІ. СТАДІЇ ТА СТРОКИ ПРОВАДЖЕННЯ
  7. ІІ. ПРИНЦИПИ ТА УЧАСНИКИ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  8. І. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН
  9. ТЕМА № 4. РЕЄСТРАЦІЙНО-ДОЗВІЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  10. ТЕМА № 6. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН
  11. І. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ
  12. ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАДІЙ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН
  13. ТЕМА № 8. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ