<<
>>

І. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ

У загальній системі державного примусу значне місце займає адміністративний примус, що є одним з видів державного примусу. Адміністративний примус являє собою складне, багатопланове поняття, що складається із сукупності безлічі адміністративно-правових засобів примусового впливу, які застосовуються уповноваженими на те суб'єктами правозастосування з метою охорони й зміцнення правопорядку.

До числа суб'єктів здійснення такого роду заходів насамперед відноситься міліція.

Міліція як правоохоронний орган держави виконує широке коло завдань і функцій по охороні правопорядку й боротьбі із правопорушеннями. З погляду правової характеристики в діяльності міліції розрізняють такі основні напрямки: адміністративна, профілактична, оперативно-розшукова,

кримінально-процесуальна, виконавча й охоронна діяльність. Сукупність цих напрямків діяльності міліції обумовлює специфіку форм і методів її роботи.

Одним з основних напрямків діяльності міліції є адміністративна діяльність. Більша частина особового складу міліції виконує переважно адміністративні функції, здійснює організаційно-правові повноваження для охорони громадського порядку, які встановлюються й забезпечуються нормами адміністративного права. У процесі здійснення цієї діяльності працівники міліції вступають у численні адміністративно-правові відносини із громадянами, їхніми об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями.

Адміністративна діяльність міліції носить чітко виражений державно- владний, імперативний характер, здійснюється в офіційному порядку від імені держави, що надає співробітникам міліції право на застосування специфічних заходів адміністративного впливу, які, як правило, не використовуються іншими органами державної виконавчої влади. Цим міліцейська управлінська діяльність відрізняється від діяльності інших органів виконавчої влади.

Реформування державно-управлінської діяльності припускає широке, багатоаспектне перетворення адміністративної діяльності міліції й, у першу чергу, удосконалення форм і методів діяльності по охороні громадського порядку й боротьбі із правопорушеннями.

Універсальними, всеохоплюючими методами державного управління є переконання й примус. Вони найбільше широко використаються у всіх сферах управлінської діяльності, у тому числі в боротьбі із правопорушеннями, і становлять систему заходів впливу держави (в особі її органів і посадових осіб) на свідомість і поведінку людей, є необхідною умовою нормального функціонування суспільства, будь-якого державного й суспільного об'єднання, усього процесу управління. Використовуючи ці методи, держава забезпечує функціонування всієї суспільної системи, організованість, дисципліну, охороняє роботу й побут людей, нормальну соціальну обстановку в країні.

Різноманітність адміністративного примусу дозволяє цілеспрямовано варіювати ними, поєднувати їх з іншими заходами державного впливу. Відповідно до призначення примусового заходу підрозділяються на такі групи:

1) адміністративно-попереджувальні заходи (перевірка документів, огляд, внесення подання про усунення причин правопорушення й т.і.);

2) запобіжні заходи (адміністративне затримання, вилучення речей і документів, примусове лікування й т.і.);

3) адміністративні стягнення (попередження, штраф, позбавлення спеціального права й т.і.).

Адміністративний процес складає велика кількість проваджень, в тому числі провадження щодо застосування адміністративно-запобіжних заходів, провадження щодо застосування заходів адміністративного припинення і провадження в справах про адміністративні правопорушення. Тобто адміністративно-процесуальними є всі заходи адміністративного примусу, оскільки діяльність щодо їх застосування і є адміністративним процесом.

Аналізуючи заходи адміністративного примусу, правильним, на нашу думку, є підхід до їх класифікації не тільки з точки зору мети, способу
забезпечення правопорядку, але й з урахуванням чисто правових факторів, які в сукупності можуть становити критерій для більш детальної класифікації цих заходів. У зв'язку з цим ми вважаємо, що під час розроблення критеріїв класифікації заходів адміністративного примусу необхідно враховувати всі обставини, пов'язані з правовою регламентацією підстав, умов, порядку і кінцевої мети їх застосування. Звідси випливає класифікація заходів адміністративного примусу за більш широким колом ознак: а) способом забезпечення правопорядку; б) метою застосування; в) фактичними підставами застосування; г) правовими наслідками застосування; д) процесуальними особливостями здійснення тощо. За своїм значенням вони нерівнозначні, але в сукупності дають підстави для чіткого відмежування різних заходів адміністративного примусу один від одного.

Адміністративно-попереджувальними(адміністративно-запобіжними) в літературі визнаються заходи, які дозволяють виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин. До заходів цієї групи, які застосовуються міліцією належать: 1) перевірка документів; 2) взяття на облік і офіційне застереження осіб про неприпустимість протиправної поведінки; 3) огляд - особистий огляд і огляд речей, вантажів, багажу, транспортних засобів, зброї і боєприпасів, різних об'єктів; 4) відвідування підприємств, установ і організацій;

5) входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян; 6) внесення подань в державні органи, підприємства, установи, організації, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень; 7) тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти (блокування районів місцевості, окремих споруд та об'єктів); 8) обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів; 9) адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі; 10) використання транспортних засобів, а також засобів зв'язку, які належать підприємствам, установам, організаціям.

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Під заходами адміністративного попередження мають на увазі застосовувані уповноваженими на те органами і посадовими особами способи і засоби попередження і недопущення суспільно небезпечних дій, настання суспільне небезпечних наслідків, їх застосовують для попередження правопорушень і забезпечення стану громадської безпеки. Ці заходи виступають як адміністративні обмеження визначених адміністративно- примусових дій щодо того чи іншого органу, організації, посадової особи, громадянина. Підставами застосування заходів адміністративного попередження можуть бути: настання реальної небезпеки, що загрожує інтересам суспільства, життю і здоров'ю людей; реальне припущення про можливе правопорушення або як таке, що уже сталося.

Адміністративно-попереджувальні заходи дуже різноманітні. Дати їхній повний перелік важко. Разом з тим можлива їх класифікація за подібними ознаками і підставами, а також метою застосування. Класифікація за метою, наприклад, дає змогу відокремити дві великі групи заходів адміністративного попередження.

<< | >>
Источник: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС. 2016

Еще по теме І. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО- ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ:

  1. ТЕМА № 5. ПРОВАДЖЕННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ І ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
  2. ІІ. ПРИНЦИПИ ТА УЧАСНИКИ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  3. ТЕМА № 8. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
  4. ІІ. ЗАХОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРИРИНЕННЯ
  5. І. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ЗАГАЛЬНІ РИСИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
  6. І. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРОВАДЖЕНЬ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЇХ ЗАВДАННЯ
  7. ІІ. СТРУКТУРА ТА ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
  8. І. РЕЄСТРАЦІЙНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  9. ІІІ. СТАДІЇ ТА СТРОКИ ПРОВАДЖЕННЯ
  10. ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
  11. ІІ. ДОЗВІЛЬНІ ПРОВАДЖЕННЯ
  12. ІІ. ПРОВАДЖЕННЯ ПО ПРИЙНЯТТЮ ІНДИВІДУАЛЬНИХ АКТІВ УПРАВЛІННЯ
  13. І. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗВЕРНЕННЯМИ ГРОМАДЯН